Алла Єрьоменко, Уніговський Леонід, Євгеній Андріанов

25,5 млрд грн чистого прибутку "Нафтогазу України" за січень—вересень 2016 р. — рекорд для НАКу і країни.  

Після 18 років збитковості найбільшої національної компанії це гарна новина, хоча й умовна. Адже бюджет з цієї суми не отримає податку на прибуток до погашення майже 60 млрд грн боргів "Нафтогазу". І це погана новина. 78% чистого прибутку НАКу (19,8 млрд грн) становить прибуток від транзиту газу. Це тривожна новина з огляду на затверджений урядом 9 листопада 2016 р. план відокремлення газотранспорту від інших видів діяльності компаній, що складають групу "Нафтогаз" (видобуток, торгівля газом), згідно з Третім енергопакетом ЄС. Особливо з урахуванням спеціальних повноважень/зобов'язань "Нафтогазу" як постачальника останньої надії принаймні до квітня 2017 р. Та найсуттєвіше: що робитимуть НАК, уже зареєстроване, але поки ще не працююче ПАТ "Магістральні газопроводи України" і діючий оператор газотранспортної системи України ПАТ "Укртрансгаз", якщо/коли погрози "Газпрому" припинити транзит газу через українську ГТС з січня 2019 р. — не порожні слова? Хто, що і як впливає на газотранспортні принаймні середньострокові стратегію і поведінку Україні? Що слід робити і чого прагнути Україні для збереження газового транзиту? Хоча б тому, що він навіть в останні роки приносив майже 2 млрд дол. Йдеться не тільки про збереження транспортування газу. Що важливіше — про забезпечення нашої країни газом. Розглянемо і пошукаємо відповіді з точки зору фізики і політекономії.

http://gazeta.dt.ua/energy_market/tranzit-i-revers-skuti-odnim-lancyugom-_.html

Переклад статті  у доданому файлі - Transit and reverse: Chained?  Mirror of the Week.